Старе й нове у місті Лева
Хтось розумний сказав, що тільки в мандрах ми почуваємося по-справжньому живими. І щось у цьому є. Лише абстрагувавшись від рутини і розглядаючи все навколо можна бути тут і зараз.
Мені пощастило кілька днів бути "там і тоді" в одному з улюблених міст - Львові.Мої перші візити до Львова були досить ознайомчими: площа Ринок, Високий замок, Собор св.Юра, церква св.Ольги, дах "Дому Легенд", ЛНУ ім.Франка і т.д. Цього разу поїздка була у справі, а на огляд міста залишився один день.
Якби не моя подруга-львів'янка, я би витратила втричі більше часу на пошуки місць, які ми відвідали і подивилися. А встигли ми багатенько.
Центр Шептицького
Про цей інформаційно-ресурсний центр я багато чула від своїх знайомих. Будівля, яка більше нагадує торговий центр, вміщує бібліотеку на кілька поверхів, книгарню-крамничку, кав'ярню, конференц-зали, лаунж-зони та багато іншого. Багато вікон роблять приміщення світлим і затишним. Навколо будівлі - доглянуті газончики, вимощені доріжки... Якщо далі говорити про цей центр, почнеться реклама) Реальність точно перевершує очікування.
Стрийський парк
Центр
У центрі Львова є на що подивитися. Він схожий на центри західноєвропейських міст, але як на мене, у міста Лева більше справжньості і колориту. Оскільки частину основних пам'яток я вже бачила, то в центрі ми зробили невелике коло через Краківську вулицю до Львівської національної опери, зазирнули в Домініканський собор та через Вірменську вулицю пройшли до Каплиці Боїмів і Кампіанів. До речі, Вірменська вулиця і собор - це місця, які однозначно варто відвідати. Забудова цієї частини міста датується ще 14 століттям, і на той час вона була однією з найкращих районів за рівнем забудови.
Фабрика повидла
Зрештою, центром Львова можна просто гуляти з роззявленим ротом. Тут розбігаються очі від архітектурних форм, і кожна будівля має свою історію... Та якщо хочеться відчути спражній дух старовини посеред індустріального району - варто піти до Фабрики повидла на вулиці Богдана Хмельницького. Архітектура цієї споруди вражає, хоч потребує реставрації. Цікаво, що інвестори, які готові вдихнути нове життя у будівлю, вже знайшлися. За планом, до 2020 фабрика перетвориться на простір сучасного мистецтва.
"Криївка"
Не обійшлося і без програми походу по ресторанах і кав'ярнях. Я давно планувала потрапити до "Криївки", яка вже стала львівським брендом. Нарешті ми підійшли до дверей у майже секретному місці, до якого можна потрапити крізь арку з центральної площі. Входити до закладу можна групами. При цьому вас обов'язково запитають відомий пароль, та ще й наллють для сміливості. У самому закладі досить атмосферно: на стінах можна побачити плакати з портретами повстанських героїв, послухати аудіо ватажка ОУН, а також пройти тест на виявлення москаля)) Їжу тут подають у металевому посуді - такого ж, яким користувалися партизани. Та й меню потішить філологів вигадливістю. Перед виходом відвідувачі закладу можуть затаритися тематичними сувенірами, а у дворі ресторану є цілий музей повстанської зброї.Сувенірні крамнички
Майже кожна львівська сувенірна крамниця настільки естетична, що хочеться просто перебуваи в тому місці, слухати бітлів і джаз, з насолодою розглядаючи шкельця і чудернацькі скульптури на зразок примаченківських левів. Попередження: в такі місця не варто заходити з повним гаманцем, бо великий ризик, що він швидко схудне.
Львів - то дуже різнопланове місто. Для когось це центр культури і розваг (тут вистачає подій, навіть потрапили на концерт польських виконавців у центрі), для когось - затишне місто для медитації (тут значно менше натовпів на вулицях, ніж у столиці, але є свої транспортні проблеми). Та після кожного візиту хочеться повернутися сюди хоча б ще раз.
Коментарі
Дописати коментар