Коли близькі стають далекими

Коли вона розповідала про твори німецьких і чеських авторів, хотілося прочитати їх усі. Просто негайно. Вона рідко ділилася особистим, але про кожного літературного героя говорила як про когось зі своїх рідних. Вона мало усміхалася, але вміла "сміятись очима". Якщо була в піднесеному настрої, то заповнювала своєю радістю весь простір. А ще більше заповнювала його музикою, коли зосереджувалася на інструменті, ніби покидала землю на час своєї гри. Вона завжди була дуже близька і надзвичайно далека.

Наше спілкування зменшувалося обернено пропорційно до відстані між нами, поки скоротилося до "привіт, як справи" - "добре". Навіщо порожні розмови? Усі ці смол токс дратують. Але згодом настає період, коли вже нема ні смол, ні токс. Як виявилося, близькі можуть легко стати далекими. Шкода, що далекі не стануть такими ж близькими.

Фото: unsplash.com