Позбутися зайвого. Як досягти здорових стосунків людей і речей?

Фото: unsplash.com

Коли перебираєшся в нове житло і пакуєш речі, бачиш, скільки накопичилося непотребу. За останні кілька років я намагалася купувати менше одягу, побутових дрібничок і всього, в чому нема гострої потреби. Тим не менш, у моїх коробках усе одно купа листівок, брелоків, магнітиків, подарункових пакетиків. Більшість із них пов'язані з якимись спогадами і людьми. До кожного прив'язана частинка минулого, і тому від неї важко відмовитися.

Багатьом людям важко позбуватися дрібниць і не купувати нових. Торік допомагала одній знайомій з Лівану вибирати сувеніри додому. У її селі є звичай привозити всім рідним подарунки з мандрівок: дідусям, бабусям, і так аж до троюрідних племінників. Ми оббігали центр міста, що кишів сувенірними крамницями, поки дівчина не купила кілька десятків ейфелевих веж і зроблених брелоків китайського виробництва.

Наша культура значною мірою матеріальна, незалежно від країни. Ми любимо речі і потребуємо їх. Вони необхідні для задоволення базових потреб, таких як дах над головою, їжа, безпека, і вже потім – книжки, кіно і все інше. Та часто ми купуємо речі тільки тому, що так годиться, такі звичаї, соціальні установки, очікування оточення. 

Значення речей 

Ми купуємо, тому що речі мають певне практичне або естетичне значення. Або те й інше. Крім випадків, коли в арсеналі кухонного начиння з’являється п’ята кавоварка, тільки тому що це новіша модель… Після того, як базові потреби задоволені, ми продовжуємо збирати мотлох. Чому це відбувається? Ми чутливі до думки оточення і пов’язаного з нею соціального статусу. Крім того, нерідко купуємо щось через маркетологів, особливо брендовий одяг чи останню модель смартфона, адже продавці товарів наголошують на тому, як той чи той продукт підклеслить індивідуальність.

Речі – це атрибути, які ми наділяємо змістом, а не навпаки. "Ідентичність людини вже більше не визначається тим, що вона робить, а тим, чим вона володіє", – сказав у своєму зверненні-застереженні 39-й президент США Джиммі Картер. Це послання було зроблено у 1970-х-80-х, коли в американському суспільстві тільки з'явилося поняття "консюмеризм". Технічний прогрес і розширення вибору – те, що сприяло його появі.

Не хочу сказати, що зменшення споживання суперечить прогресу. Навпаки. Речі повинні поліпшувати якість життя, але вони не є його сенсом. Володіння речима не наповнює життя більшим змістом. Принаймні так працює філолософія мінімалізму.

Фото: unsplash.com

Мінімалізм

Мінімалізмом називають мистецький рух, що розвинувся у післявоєнному західному світі в 1960–70-х роках і відкидав надмір, прославляючи простоту. Згодом цей термін поширився на інші галузі. Про мінімалізм як стиль життя багато мовиться останнім часом. Чимало статей розповідають, які речі варто викинути в першу чергу і як позбутися домашнього мотлоху. Та мінімалізм – це трохи більше, ніж відмовитися від зайвих речей. За версією авторів блогу The Minimalists – це шлях, в якому людина має більше часу, грошей і свободи прожити змістовне життя. І саме тому люди позбуваються всього, що відволікає їх від цілі – інформаційний шум, необдумані витрати та все інше, що забирає час і гроші, які можна було витратити на щось важливе. Віддавати речі, які не носите, не купувати меблів і техніки, без яких можна обійтися, відписатися від розсилок та оновлень, яких не читаєте.

Мінімалізм не є чимось однорідним. Ступінь мінімалізму студентки і жінки, що доглядає за дитиною, буде відрізнятися. Та ідея саме у відмові від надлишку. Є кумедна стаття, в якій можна дізнатися, наскільки мінімалістично ви живете.

З одного боку, мінімалістичний спосіб життя рятує від споживацтва немислимих масштабів і перенасичення інформацією. Та надмірне зосередження на відкиданні зайвого також є крайністю. Речі стають центром уваги людей, які намагаються їх позбутися. А обмеження інформаційних потоків створює відчуття ізольованості.

 

Чому поширюється тренд

В українському контексті проблема консюмеризму не така критична, як в більш економічно розвинутих країнах. У багатьох людей є фінансові обмеження, які вберігають від покупки непотребу. Та коли дохід дозволяє витрачатися на "екстра", ми без особливих роздумів купуємо нову мильницю, бо колір старої не подобається, три пари зимових черевиків на всі випадки життя, чотири види підставок під гарячий посуд, який в рекламі назвали "незамінним на кухні" та інші "незамінні" речі. Споживацтво у нашій країні також стає трендом.

Звісно, нам ще далеко того рівня, коли старі шкарпетки швидше викидають, ніж перуть. Цього не станеться через війну й економічну ситуацію, а також через села, де звикли більше виробляти, ніж споживати. Але здається, часто люди купують, тому що хочуть довести свою купівельну спроможність, а відтак самостійність. Або ж компенсують відсутність цих речей через колишні дефіцит і малі зарплати. Як дитина, яка колись мала алергію на солодке, а тепер надоложує згаяне об'їданням шоколаду. Та щоб не з'явилися алергічні висипи, варто зберігати баланс.

Фото: unsplash.com

Поради мінімалістів

За словами співавтора фільму Minimalism: A Documentary About the Important Things, найкращий спосіб впорядкувати речі – це позбутися більшості з них. Але позбутися всього непотрібного одразу звучить надто утопічно. Тож із чого почати спрощувати своє життя? Джошуа Вівер дає три поради, як зробити це поступово:

1. Уявіть, як ваше життя зміниться завдяки меншій кількості речей? Що це вам дасть (більше грошей на подорожі, вільний простір у будинку)? 

2. Почніть із малого. Наприклад, влаштуйте марафон-змагання з другом, щоб позбутися якомога більше непотрібних речей. Наприклад, на перший день викиньте одну річ, на другий – дві, на третій – три, і так до тридцяти в останній день марафону. Або до часу, коли один з вас не зможе більше викидати або віддавати речі.

3. Створіть для себе правила. Мінімалізм не є однаковим для всіх, тому раціонально придумати правила спрощення життя під себе. Джошуа радить використати такий принцип. Погляньте на предмети в своєму будинку і спитайте себе, що ви використовували в останні 90 днів? Що плануєте використовувати? Пропустіть крізь цей фільтр старі меблі. Якщо речі не підходять під ці критерії, висновок очевидний. 

І найголовніше, купуйте речі, щоб отримувати від них користь чи задоволення, але з розумом. Ми наділяємо речі змістом, а не навпаки.